Чим небезпечний ехінококоз

Ехінококоз – це небезпечне паразитарне захворювання (зооноз), викликане стрічковими червами роду Echinococcus, що призводить до утворення кіст у печінці, легенях та інших органах, з важким хронічним перебігом та алергізацією.

В Харківській області у різні роки реєструвалось від 5 до 10 випадків ехінококозу, в останні три роки кількість хворих різко зменшилась. У 2023 році зареєстровано 3 випадки, у 2024 році-1 випадок, за поточний період 2025 року – 3 випадки, що ймовірно пов’язано з відсутністю виявлення, реєстрації та обліку ехінококозу у закладах охорони здоров’я.

Зараження відбувається фекально-оральним шляхом (через брудні руки, немиті овочі, м’ясо), а остаточними господарями є собаки та хижаки, які розповсюджують яйця паразита. Лікування переважно хірургічне, видалення кіст разом з оболонкою.

Причини зараження:

  • Контакт з інфікованими собаками (шерсть, слина).
  • Вживання немитих овочів, ягід.
  • Поїдання м’яса, що недостатньо термічно оброблено.

Ехінокок у природі проходить складний цикл розвитку, змінюючи своїх біологічних господарів. Кінцевими господарями, які виділяють у довкілля зрілі яйця, найчастіше бувають собаки, рідше – кішки та хижі ссавці (лисиця). Проміжні господарі: вівці, свині, корови, різні види гризунів, людина.

Людина, заражена яйцями ехінокока, не становить небезпеки для інших. Потрапивши в шлунково-кишковий тракт кінцевого господаря, личинка ехінокока звільняється від оболонки та за допомогою 4 присосок і 6 гачків прикріплюється до слизової кишки та живиться її вмістом. Тривалість життя паразита в організмі собаки може тривати до одного року, за цей час у довкілля виділяються сотні тисяч запліднених яєць.

Яйця ехінокока здатні тривалий час зберігатися на шкірі тварин, у ґрунті, воді, добре переносять холод.

В організмі людини личинки проникають у слизову кишки і з кров’ю розносяться по організму. Найчастіше осідають у печінці (50-80% випадків), легенях, нирках, селезінці, мозку, м’язах. Поступово формуються кісти-великі порожнисті утворення, наповнені рідиною.

Симптоми залежать від локалізації та розміру кісти і можуть з’явитися через кілька місяців або навіть 15 років після зараження.

Загальні симптоми: алергічні реакції (кропив’янка, свербіж); зменшення ваги, загальне нездужання; біль у животі.
У разі утворення великої кісти спостерігається:

При ураженні печінки: біль і тяжкість у правому підребер’ї; збільшення печінки; нудота, блювання, зниження апетиту; жовтяниця.

При ураженні легень: відчуття стискання в грудях, задишка; сухий тривалий кашель; кровохаркання.

Як запобігти зараженню:

  1. Не годувати собак відходами забитих домашніх тварин, хворих на ехінококоз.
  2. Не викидати видалені кісти на смітники, де вони можуть бути доступними для тварин.
  3. Суворо дотримуватися правил індивідуальної гігієни під час контактів з тваринами. Мити руки після контактів із собакою.
  4. Проводити своєчасну дегельмінтизацію домашніх тварин.
  5. Не гладити руками невідомих та бродячих собак.
  6. У вогнищах ехінококозу рекомендується ретельно мити овочі, зелень, ягоди; вживати воду тільки із перевірених водних джерел.

З повагою,Зміївське відділення
Чугуївської філії
ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»